анархія


анархія
-хії, ж. Рс.
Анархія, бездіяльний стан суспільства, в якому відсутня організована влада, немає певних обов'язкових норм поведінки.

- Анархія - мати порядку (лозунг анархістів під час Першої світової війни).


Словник Лемківскої Говірки. . 2001.

Смотреть что такое "анархія" в других словарях:

  • анарх — а, м. anarchiste m. устар. В среде революционеров нач. 20 в. Анархист. Нам кто мешает? говорил он: буржуазия? Ну и бей всех их, гадов пузатых! Так мы анархи понимаем. С. За железн. решеткой. // РБ 1912 6 1 160. В газете анархов появилась заметка… …   Исторический словарь галлицизмов русского языка

  • анархізм — Анархізм: тут: невизнання авторитету, порядку, дисципліни; свавілля [54] …   Толковый украинский словарь

  • анархізм — іменник чоловічого роду …   Орфографічний словник української мови

  • анархіст — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

  • анархіст — а, ч. 1) Прибічник анархізму (у 1 знач.). 2) Про людину, яка нехтує встановленими правилами виробничої й суспільної дисципліни …   Український тлумачний словник

  • анархізм — у, ч. 1) Політична течія, яка заперечує будь яку державну владу, організовану політичну боротьбу. 2) перен. Невизнання авторитету, порядку, дисципліни; свавілля …   Український тлумачний словник

  • анархія — ї, ж. 1) Стан суспільства, в якому відсутні організована влада, закони, немає певних обов язкових норм поведінки; безвладдя. 2) перен. Безладдя, хаос …   Український тлумачний словник

  • анарх — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

  • анархія — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

  • анархізм — хізму, ч. Рс. [1.] Дрібнобуржуазна течія, яка заперечує будь яку державну владу. [2.] Нестача порядку, нестача уряду …   Словник лемківскої говірки

Книги

Другие книги по запросу «анархія» >>